Оздоровчі заняття

ВИМОГИ ДО ПРОГУЛЯНОК ГПД

Прогулянка — це педагогічно організована форма активного відпочинку дітей. Вона розв’язує, передусім, завдання відновлення розумової працездатності, а також розширення світогляду дітей, розвитку їх пізнавальних інтересів, формування навичок моральних взаємин.

Прогулянка — це рух за певними маршрутами з метою задоволення потреби організму у русі. За-лежно від мети, умов та настрою групи прогулянка може перериватися зупинками для короткочасного, спокійного відпочинку, бути насиченою іграми і розвагами. Обов’язковою вимогою є дотримання встановлених на початку прогулянки правил, згідно з якими діти повинні перебувати в полі зору вихователя.

Під час прогулянки вихователь: розвиває працездатність; організовує пізнавальну діяльність; здійснює спілкування між учнями і вихователем, моральне виховання дітей; навчає узгоджувати свою поведінку із загальноприйнятими формами поведінки. 

Саме тому до проведення прогулянки вихователеві ГПД необхідно обов’язково ретельно готуватися. Кожна прогулянка має свою мету, зміст та методику проведення. Вона має свої особливості залежно від пори року, погодних умов та особливостей місцевості. Узимку тривалість прогулянки слід скорочувати. Під час прогулянки необхідно постійно стежити за самопочуттям школярів, у жодному разі не допускати стомлення дитини.

Підготовка до прогулянки

1.Визначити вид прогулянки.

2.З’ясувати її мету.

3.Розробити маршрут, ознайомитися з ним.

4.Обрати місце проведення.

5.Визначити витрати часу на прогулянку.

6.Розробити завдання.

7.Окреслити види діяльності учнів.

8.Скласти конспект прогулянки.

Вимоги до організації прогулянки

1.   Попередити про прогулянку заздалегідь, щоб одяг і взуття відповідали погоді.

2.   Повідомити мету прогулянки.

3.   Розповісти про маршрут і завдання.

4.   Визначити порядок дотримання маршруту.

5.   Призначити відповідальних.

6.   Провести інструктаж із техніки безпеки.

Орієнтовна структура прогулянки

1.  Організаційний момент, тобто: одягання дітей (вихователь стежить, щоб дитина була одягнена відповідно до сезону); інструктаж про час та мету прогулянки, правила поведінки, розподіл окремих доручень. Інструктаж має бути коротким, чітким, доступним дітям. Таку виховну бесіду-інструктаж

доречно проводити на подвір’ї школи — на постійному місці збирання групи.

2.  Рух за наміченим маршрутом, виконання різноманітних завдань, організовані спостереження, бесіда за темою прогулянки, самостійна діяльність школярів. Під час перебування на повітрі вихователь проводить роботу відповідно до плану, стежить за самопочуттям і настроєм дітей.

3.  Підбиття підсумків прогулянки на постійному місці збирання групи.

4.  Повернення до школи, переодягання дітей, гігієнічні процедури.

ВИДИ ПРОГУЛЯНОК

Існує досить багато видів прогулянок, що дає можливість урізноманітнювати їх проведення протягом

усього року. Кожен вид прогулянки обумовлений своєю метою і правилами, які необхідно дотримувати. Прогулянки в групі продовженого дня можуть мати оздоровчу спрямованість, коли діти виконують

певні фізичні вправи, рухи, грають в ігри, та пізнавальну спрямованість, такі прогулянки наближені до екскурсій.

Основні види прогулянок:

1)  оздоровчо-виховні;

2)  пізнавально-виховні.

Перша частина назви наголошує на меті прогулянки, що домінує, і визначає її зміст. Друга частина підкреслює керівну роль вихователя, який організовує прогулянки.

До оздоровчо-виховних прогулянок належать: ігрові; спортивні; поставні; темпові; вільні; маршрутні.

Мета прогулянки: задовільнення потреби дітей у русі; позбавлення школярів стомлення; забезпечення вихованцям цікавого відпочинку; розвиток кмітливості, мислення, спостережливості дітей; навчання різних видів ходьби, бігу; ознайомлення з іграми; удосконалення вмінь орієнтування.

Ігрові прогулянки містять елементи пошуку, виконання завдання, змагання. Вони поділяються на:

пошукові; слідопитські; цільові; змагальні.

Під час спортивних прогулянок діти займаються певним видом спорту (наприклад, футболом), їздять на лижах, відпрацьовують необхідні рухові навички.

Поставні прогулянки, на відміну від ігрових і спортивних, спрямовані на вироблення правильної постави і ходи. Відомо, що за емоційного напруження, коли дитина схвильована, збуджена або, навпаки, пригнічена, виникає надмірне напруження в окремих групах м’язів. Для того щоб з’явилася можливість керувати ними, необхідно навчити дітей розслабляти м’язи. Діти виконують вправи на розслаблення м’язів та грають в ігри.

Темпові прогулянки дають змогу варіювати темп руху. Вони, залежно від часу, можуть пере-риватися і змінюватися за швидкістю. Під час цієї прогулянки проводять одну гру, або одну бесіду, або одне спостереження.

Наближені до темпових прогулянок вільні прогулянки, що так само проводять протягом невеликого проміжку часу, але за бажанням дітей, які самі обирають мету, форму організації, маршрут, темп руху. Часте їх застосування небажане, оскільки може перетворити прогулянку на безцільне проведення часу. Складність цієї прогулянки полягає в тому, що контроль вихователя має бути майже відсутнім, а ось розбіжності думок дітей про мету і порядок проведення прогулянки нерідко призводять до розладу в групі.

Маршрутні прогулянки ґрунтуються на маршрутах руху, що постійно змінюються. Маршрути можуть бути скороченими або, навпаки, подовженими, залежно від бажання дітей. Мікрорайон школи і прилеглі околиці пропонують безліч варіантів вибору маршрутів, з часом діти добре знатимуть райони, прилеглі до школи. У міру вивчення маршрути оновлюють.

Пізнавально-виховні прогулянки повною мірою задовольняють потреби організму дитини у відпочинку; благодійно впливають на формування такої важливої для навчальної роботи якості як спостережливість; збагачують учнів новими уявленнями і поняттями про навколишній світ; розвивають позитивне ставлення до навчання; підвищують зацікавленість; привчають бути уважними до думки товаришів. Такі прогулянки можуть перериватися іграми розважального характеру.

Метою прогулянок є відновлення розумової працездатності; розширення світогляду дітей; розвиток пізнавальних інтересів; виховання моральних відносин, дисципліни у колективі.

Спостереження дітей відбувається довільно, без істотного впливу дорослого, причому об’єктами можуть стати будь-які предмети або явища, що зацікавили дітей. Безпосереднє спілкування з това-ришами й учителем сприяє розвитку спостережливості й допитливості.

Пізнавально-виховні прогулянки можна розподілити на ознайомлювальні; демонстраційні; оглядові; практикумні; туристичні.

До ознайомлювальних прогулянок належать прогулянки до лісу, протягом яких є можливість ознайомити дітей із тими природними об’єктами та явищами, уявлення про яких формуються лише в процесі тривалих спостережень. Під час таких прогулянок спостерігають за повсякденними змінами погоди, сезонними змінами в природі (наприклад, таненням снігу, поступовим бубнявінням бруньок, появою ранньоквітучих трав’янистих рослин, перельотом птахів).

Знання дітей, отримані на програмних екскурсіях, під час прогулянок закріплюють, розширюють,

а  уявлення, накопичені в процесі повсякденного спілкування з природою на прогулянках, узагальнюють і систематизують на навчальних екскурсіях.

Щоб прогулянка до лісу була корисною і пізнавальною, визначають її мету і зміст, планують маршрут. Ураховують особливості місцевості та наявність природних об’єктів, що можуть зацікавити.

Місцями прогулянки можуть бути також лісопарк; сквер; луки; поле; річка.

Під час підготовки до прогулянки передбачають проведення спостереження за рослинами і тваринами, працею людей; проведення бесід, дидактичних ігор; збирання матеріалу для колек-ціонування.

Орієнтовна тематика прогулянок: «Про братів наших менших», «Пернаті вісники весни», «Птахи взимку», «ліс у різні пори року», «Жива земля», «У майстерні художника-природи», «лісове царство», «У садах чаклує листопад», «Слідами пернатих», «Прекрасний світ навколо», «Зимова казка».

Під час демонстраційних прогулянок коло тих предметів і об’єктів, за якими спостерігають, різко обмежене. Вихователь обов’язково повинен коментувати побачене. Наприклад, відзначити своєрідність архітектурних прикрас будинку, меморіальну дошку. Демонстраційна прогулянка завершується бесідою, під час якої повідомляють певні додаткові дані про об’єкт.

Оглядові прогулянки розподіляють на панорамні, видові, об’єктові. Це складніший вид прогулянок, оскільки під час їх проведення інформаційний матеріал пропонують в узагальненому вигляді. Цілісність уявлень про навколишній світ досягають під час цих прогулянок шляхом створення умов для оглядового спостереження безлічі взаємопов’язаних предметів.

На панорамній прогулянці дуже важливим є обирання майданчика, звідки добре є видно нав-

колишню місцевість, наприклад, прогулянка на водойму. Під час видової прогулянки необхідно зосе-редити увагу школярів на окремих фрагментах панорами. У цьому випадку план спостереження може змінюватися. Об’єктова прогулянка містить елементи деталізації, що дають змогу підкреслити склад-ність спостережуваного явища. Під час названих прогулянок діти зупиняються лише на нетривалий час, потім ідуть заздалегідь обраним маршрутом.

Практикумні прогулянки є своєрідною школою закріплення життєво необхідних правил по-ведінки.

Туристичні прогулянки вимагають знання техніки туризму від учителя. Найчастіше організовують маршові, похідні, орієнтирні прогулянки.

Під час маршової прогулянки виробляють уміння здійснювати марш у складі групи; правильно розподіляти сили; бути економним у рухах; дотримувати всі вимоги маршу; залежно від місцевості регулювати ритм, темп руху; правильно відпочивати; спостерігати за собою і товаришами.

Похідна прогулянка — це вивчення техніки пересування в різних умовах, уміння долати різно-манітні перешкоди, спостерігати за навколишньою місцевістю.

Орієнтирна прогулянка озброює дітей умінням орієнтуватися на місцевості, обирати видимі й чут-ні орієнтири.

Туристичні прогулянки завжди збагачують новими, корисними в житті знаннями. Під час таких прогулянок маршрут має відповідати низці вимог, таких як безпека; наявність пізнавальних моментів; зупинки; швидкість руху (можливий рух із нерівномірною швидкістю).

Якщо за погодних умов прогулянка скорочена, можна підвищити швидкість ходьби, а частину дистанції подолати бігом.

На туристичних прогулянках необхідно обов’язково проводити ігри.

	Прогулянки в організації вільного часу групи
вид	мета і завдання
прогулянки	прогулянки
Прогулянка - спостереження	мета: цілеспрямоване спостереження молодших школярів (у
	шкільному саду, найближчому сквері, парку) за:
	різними природними аномаліями (зима — немає снігу, річка
	не замерзла — чому?);
	життям свійських і диких тварин;
Прогулянка-завдання	Зміст цієї прогулянки визначено завданнями громадського
	життя школи або планами клубної роботи продовженого дня. Її
	мета:
	дорослих зі святом;
	шкільний захід;
	товаришів про будь-яку подію
	або захід;

Прогулянка — практичне завдання    мета: виконати завдання практичного спрямування, наприклад, визначити:

Прогулянка-пошук	мета: знайти лікарські трави, сіянці, насіння дерев, природний
	матеріал для гербарію, колекції тощо
Прогулянка - похід	мета: виховувати у дітей такі якості, як швидкість, витривалість,
	дисципліну, уважність під час орієнтування на місцевості.
	За годину-півтори справжній похід провести не можна, але
	можна створити ситуації зі значною кількістю переміщень на
	місцевості, несподіваних відкриттів, випробувань, для
	розвитку навичок орієнтування, взаємодії, дисципліни (гра-
	пошук)
Прогулянка - фантазія	мета: викликати у дітей емоційний підйом та організувати
	творчу діяльність. Вона повинна надати можливість:
	матеріалу;
	гілок;
Прогулянка - розвага	мета: організувати вільний час дітей (повеселитися; потішитися;
	поспівати; пожартувати (наприклад, кататися з крижаної гірки);
	провести веселі змагання; розгадати цікаві загадки, шаради;
	показати фокуси тощо)
Прогулянка - показ	мета: показати місцеві пам’ятки; різні предмети й об’єкти;
	рідкісні квіти, дерева, кущі; різноманітні властивості, ознаки
	предметів
Прогулянка - практикум	мета: працювати і закріплювати життєво необхідні навички з:

Суспільство – знаюча прогулянка	мета: показати дітям, як на практиці відбувається розподіл
	громадської праці; розкрити специфіку масових професій;
	розповісти про трудові й бойові традиції народу на прикладах
	рідного краю.
	У результаті прогулянки формуються суспільно-цінне ставлення
	до праці людей, потреба працювати, свідомо обирати свою
	майбутню професію
Прогулянки - милування	мета: забезпечити належний рівень емоційно-духовного
	розвитку вихованців, адже саме любов до природи — міцний
	потік доброти, радощів життя, високих почуттів.
	Години милування в системі щоденних прогулянок бажано
	проводити не частіше, ніж раз на місяць.
	Щоб милування не перетворилося на «нав’язливе» для дітей,
	його слід пов’язувати зі своєрідним станом природи, як-от:
	листопад, перший сніг, ожеледиця, іній, льодохід, перші
	струмочки, веселка тощо.
	Спілкування з природою є найпродуктивнішим джерелом, що
	надихає дітей на щирі почуття та захоплені висловлювання своєї
	думки, позбавлення багатьох комплексів, зростання активності у
	розмові, оперування потрібними словами і мовленнєвими
	зворотами. Особливо відчутний результат досягають тоді, коли
	дитина не лише споглядає природу,
	але й пов’язує спостереження з поетичним словом: чує і бачить
	слово; відчуває, розуміє його значення;знає, коли і як це слово
	необхідно вживати. Тому вихователеві потрібно використо-
	вувати поетичне слово під час таких прогулянок

Особливе місце поміж прогулянок посідає прогулянка у природу. Природа завжди залишає глибокий слід у душі дитини, впливає на її почуття своєю яскравістю, багатогранністю, динамічністю. Дитині здається, що вона першою відкрила скарби природи, вона дивується і радіє цьому. Їй здається, що вона першою почула голос цвіркуна, що саме для неї співає зяблик, що вона першою дізналася: сніг — це багато гарних сніжинок. Діти тягнуться до природи, вона збуджує їх цікавість.

Вони дивляться зацікавлено на навколишній світ, але не бачать усього, іноді не помічають головного. Якщо поряд перебуває вихователь, який дивується і милується разом із ними, учить їх не лише дивитися, але й бачити, діти бажають дізнатися ще більше.

Любов та інтерес дітей до природи вихователь має використовувати для їх усебічного гармонійного розвитку, навчати дітей берегти природу, насолоджуватися її красою, відтворювати її.

Прогулянки у природу будуть радісними, цікавими і досягнуть мети за умови, якщо вихователь на наочному матеріалі зуміє доповнити і збагатити знання дітей, отримані на уроках. Необхідно вміти не лише ознайомлювати дитину з таємницями природи, але й разом із нею радіти їй, шукати цікаве в житті рослин і тварин, насолоджуватися природою (пахощами квітів, красою метелика, загадковим шепотінням листочків, особливою ти-шею природи).

Правильне сприйняття природи допомагає розвивати такі моральні якості дитини, як життєрадісність, чутливість, шанобливу повагу до всього живого, співчуття. Дитина, яка полюбила природу, бездумно не рватиме квіти, не розорюватиме пташиних гнізд, не знущатиметься над тваринами.

Найголовніший спосіб пізнання природи — спостереження. Спостережливій дитині доступне почуття краси природи, що допомагає розвитку художнього смаку і розуміння прекрасного.

Під час прогулянки необхідно проводити ігри. Виховне значення гри, її всебічний вплив на розвиток людини важко переоцінити. лінивого вона може зробити працьовитим, незнайка — знайкою, байдужого — захопленим, невмілого — майстром. Гра дає змогу згрупувати дитячий колектив, надає можливість ненав’язливо розв’язати конфліктну ситуацію. Гра сприяє вихованню свідомої дисципліни, діти вчаться дотримувати правила поведінки, контролювати себе. Основа ігор — це рух, а рух — це найкращі ліки від гіподинамії.

ФІЗИЧНО-ОЗДОРОВЧА РОБОТА

В ГРУПІ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

Початок систаматичного навчання потребує постійного контролю за проведенням заходів, що сприяють підтриманню міцного здоров'я, покращенню діяльності різних органів і систем учнів початкових класів. Важливе місце у комплексі таких заходів посідає фізичне виховання, і головним чином фізкультурно-оздоровча діяльність, на основі якої й розробляється руховий режим на кожен день в умовах навчального й продовженого дня. Зокрема, специфічною метою фізкультурно-оздоровчої роботи є організація активного відпочинку дітей, спрямованого на підвищення розумової і фізичної працездатності, віддалення й зниження відчуття втоми, укріплення здоров'я, вдосконалення фізичного розвитку. Специфічні завдання окремих видів фізкультурно-оздоровчої діяльності визначаються з урахуванням закономірностей працездатності учнів протягом уроку, навчального дня, тижня, семестру і всього навчального року. Особливості денних коливань працездатності дітей визначають, крім завдань активного відпочинку й укріплення здоров'я, конкретні форми організації фізкультурно-оздоровчої роботи та її місце в режимі дня школярів. Серед них ранкова гімнастика, фізкультхвилинки через кожні 20хв безперервного навчання, рухливі ігри на перервах, заняття фі-зичними вправами кожного дня після третього уроку, ігри та розваги на прогулянці

в      кінці навчального дня. Усе це в комплексі і створює сприятливі умови для забезпечення раціонального рухового режиму. Окремі компоненти рухового режиму повинні поєднуватися з навчальними та гігієнічними компонентами загального денного режиму. Це необхідно для раціонального чергування розумової праці, прийому їжі, сну, активного відпочинку. Усе фізичне виховання повинно контролюватися шкільним лікарем відповідно до діючої інструкції про роботу медичного персоналу.

Фізкультурно-оздоровча робота, яка проводиться у другій половині навчального дня, складається із загальнорозвиваючих вправ та фізкультхвилинок.

КОМПЛЕКСИ ЗАГАЛЬНОРОЗВИВАЮЧИХ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ

КОМПЛЕКС 1

Зміст вправ		Дозування	Організаційно-методичні
			вказівки
1)	Шикування	1 хв	Прийняти положення правильної
			постави й утримувати його
			протягом 5 с
2)	Ходьба на місці	30 с	Зберігати правильну поставу
3)	В. п.* - о. с**; 1- права нога назад на	6—8 разів
носок, руки в сторони, вигнутись; 2 — те
ж саме, ліва нога назад
4)	В. п. — ноги нарізно, руки за голову;	8—9 разів
1— піднятись на носки, руки вгору,
плеснути над головою; 2 — те ж саме
5)	В. п. — широка стійка ноги нарізно,	6—8 разів	Нахили виконувати енергійно,
руки в сторони; 1 — нахил праворуч,			збільшувати амплітуду
плеснути в долоні за правою ногою; 2 —
В. п.; 3 — те ж саме, плеснути в долоні за
лівою ногою; 4 — В. п.
6)	В. п. — о. с.;1 — руки на пояс,	6—8 разів
повернути тулуб праворуч; 2 — в. п.; 3 —
те ж саме, поворот ліворуч; 4 — в. п.
7)	В. п. — о. с; 1 — випад правою ногою	6—8 разів
вперед, руки на пояс; 2 — В. п.; 3 — те ж
саме лівою ногою; 4 — В. п.
8)	Вправа «Боксери»: в. п. — руки зігнуті	20-24 рази	Стежити за правильністю й
в ліктях, на кожен рахунок стрибки на			чіткістю виконання вправ
місці з почерговим розпрямленням рук
уперед
9)	Ходьба на місці	30 с	Зберігати правильну поставу і
			дотримуватись ритмічності ди-
			хання
10) В. п. — о. с; 1—4 — колові рухи		4—6 разів
правою рукою вперед, лівою рукою
назад; 5—8 — те ж саме зі зміною
напрямку руху рук

КОМПЛЕКС 2

Зміст вправ		Дозування	Оргашзаційно-методич-ні
			вказівки
1)	Шикування	1 хв	Прийняти положення правильної
			постави й утримувати його
			протягом 5 с
2)	Ходьба на місці	30 с	Зберігати правильну поставу
3)	В. п. — руки до плечей; 1— 2 — руки	8—10 разів
вгору, піднятись на носки; 3—4 — В. п.
4)	В. п. — о. с; 1 — присісти, обхопити	10—12 разів
коліна руками; 2 - В. п.
5)	В. п. — руки в сторони; 1—2 — праву	6—8 разів
ногу підняти, зігнути в коліні, обхопити,
руками й притиснути до грудей; 3—4 —
В. п.; 5—6 — те ж саме з лівою ногою
6)	В. п. — стійка ноги нарізно, руки на	10—12 разів	-
поясі; 1 — повернутись праворуч; 2 —
повернутись ліворуч
7)	В. п. — руки на поясі; стрибки на двох	20-30 разів
ногах
8)	Ходьба на місці	30 с	Зберігати правильну поставу
9)	В. п. — о. с.;1 — праву руку на пояс; 2	6—8 разів	Виконувати вправу під лічбу
— ліву руку на пояс; 3 — праву руку			вчителя, звернути увагу на поставу
зігнути в лікті й притиснути до плеча; 4
— так само ліву руку; 5—6 —
виконувати вправу у зворотному порядку

КОМПЛЕКС 3

 

Зміст вправ		Дозування	Організаційно-методич-ш вказівки
1)	Шикування	1 хв	Прийняти положення правильної
			постави й утримувати його
			протягом 5 с
2)	Рівномірний біг	2-3 хв	Дистанція два кроки, дихання
			рівномірне, темп довільний
3)	Вправа на відновлення дихання: 1—2	6—8 разів
— руки в сторони, вгору (вдих); 3—4 —
руки вниз (видих)
4)	В. п. — стійка ноги нарізно, руки «в	8—9 разів
замок» за голову; 1—2 — лікті розвести в
сторони, прогнутись; 3—4 — В. п.
5)	Вправа «Тік-так»: В. п. — руки на	6—8 разів	Виконується з промовлянням:
пояс; 1 — нахил праворуч (на слові			«Тік-так, тік-так — цілий день ось
«тік»); 2 — в.п. (на слові «так»); 3—4 —			так».
те ж саме з нахилом ліворуч (на слова
«тік», «так»); 5—8 — те ж саме (на слова
«цілий день ось так».
Нахили виконувати енергійно,
збільшувати амплітуду
6)	В. п. — руки на пояс; 1 — підняти	8—9 разів	Стежити за правильністю й
праву ногу, зігнуту в коліні, плеснути в			чіткістю виконання вправ
долоні під нею; 2 — В. п.; 3—4 — те ж
саме з лівою
7)	В. п. — о. с; 1 — присідання, руки	10 — 12 разів
вперед; 2 — В. п.
8)	Вправа «Коники»: В. п. — руки зігнуті	20 - ЗО с	Біг з високим підніманням стегна,
в ліктях; на кожен рахунок біг на місці з			тулуб тримати прямо
високим підняттям стегна
9)	Ходьба на місці	30 с	Зберігати правильну поставу і
			дотримуватись ритмічності
			дихання

10)  В. п. — руки на пояс; 1 — праву руку 4—6 разів вперед, ліву руку вгору; 2 — В. п.; 3—4

— те ж саме зі зміною положення рук

КОМПЛЕКС 4

Зміст вправ		Дозування	Оргагазащйно-методич-ні
			вказівки
1)	Шикування	1 хв	Прийняти положення
			правильної постави й
			утримувати його протягом 5
			с
2)	Рівномірний біг	2-3 хв	Дистанція два кроки,
			дихання рівномірне, темп
			довільний
3)	Вправа на відновлення дихання: і— 2	6—8 разів
— руки в сторони, вгору (вдих); 3—4 —
руки вниз (видих)
4)	В. п. — руки на пояс; 1 — праву ногу	8—10 разів
назад на носок, вигнутись; 2 — В. п.; 3—
4 — те ж саме лівою ногою
5)	Вправа •«Млин»: В. п. — нахил вперед	10—12 разів	Нахили виконувати
вигинаючись, руки в сторони; 1 — нахил			енергійно, збільшувати
тулуба праворуч; 2 — те ж саме ліворуч			амплітуду
6). В. п. — руки на пояс; 1 — нахил пра-		8—10 разів
воруч, праву ногу в сторону на носок; 2
— В. п.; 3—4 — те ж саме, нахил ліворуч
7)	В. п. - о. с; 1-3 — три пружних	8—10 разів
присідання, руки вперед; 4 — В. п.
8)	В. п. — руки на поясі; на кожний раху-	12—16 разів	Стежити за правильністю й
нок стрибки на місці: чотири — на правій			чіткістю виконання вправ
нозі, чотири — на лівій, вісім — на обох
9)	Ходьба на місці	30 с	Зберігати правильну
			поставу і дотримуватись
			ритмічності дихання
10) В. п. — руки в сторони; 1 — праву		6—8 разів
руку вгору, ліву руку вниз; 2—4 — В. п.;
5— 8 — те ж саме зі зміною положення
рук

КОМПЛЕКС 5

Зміст вправ		Дозування	Оргашзаційно-методич-ні
			вказівки
1)	Шикування	1 хв	Прийняти положення
			правильної постави й
			утримувати його протягом 5
			с
2)	Ходьба на місці	ЗО с	Зберігати правильну
			поставу
3)	В. п. — руки вниз, пальці «в замок»; 1	8—10 разів
— руки за голову; 2—3 — піднятись на
носки, лікті розвести в сторони,
вигнутись; 4 — В. п.
4)	В. п. — руки вгору; 1—4 — чотири	6—8 разів
колові рухи руками вперед; 5—6 —
колові рухи руками назад
5)	В. п. — стійка ноги нарізно, руки в	8—10 разів	Нахили виконувати
сторони; 1 — нахил вперед, правою			енергійно, збільшувати
рукою доторкнутися носка лівої ноги; 2			амплітуду
— В. п.; 3—4 — те ж саме, лівою рукою
доторкнутися носка правої ноги
6)	Вправа «Плясова»: В. п. — руки на	8—10 разів	Спину тримати напружено,
поясі; 1 — праву ногу вперед,			голови вперед не нахиляти
напівприсід на лівій нозі, руки в сторони,
долоні вгору; 2 — В. п.; 3—4 — те ж
саме з правої ноги
7)	В. п. — упор присівши; 1 — праву	6—8 разів
ногу в сторону й на носок; 2 — В. п.; 3 —
ліву ногу в сторону, на носок; 4 — В. п.
8)	В. п. — руки на пояс; 1—3 — стрибки	10—12 разів	Стежити за правильністю й
на двох ногах; 4 — стрибок з поворотом			чіткістю виконання вправ
направо на 900
9)	Ходьба на місці	30 с	Зберігати правильну
			поставу і дотримуватись
			ритмічності дихання
10) В. п. — руки притиснуті до плечей;		4—6 разів
1—
2 — ліву руку в сторону, праву —
вперед;
3 - ліву руку вгору, праву — в сторону;
4 — В. п.; 5—8 — те ж саме зі зміною
положення рук

КОМПЛЕКС 6

Зміст вправ		Дозування	ОргашзапДйно-методич-ні
			вказівки
1)	Шикування	1 хв	Прийняти положення
			правильної постави й
			утримувати його протягом 5
			с
2)	Ходьба на місці з коловими рухами	30 с	Зберігати правильну
рук вперед			поставу
3)	В. п. *- руки вперед; 1 — випад	8—10 разів
правою ногою вперед, ривок руками
назад; 2 — В. п.; 3—4 — те ж саме іншою
ногою
4)	В. п. — руки в сторони; 1 — поворот	10—12 разів
тулуба праворуч; 2 — те ж саме ліворуч
Зміст вправ		Дозування	ОргашзапДйно-методич-ні
			вказівки
1)	Шикування	1 хв	Прийняти положення
			правильної постави й
			утримувати його протягом 5
			с
2)	Ходьба на місці з коловими рухами	30 с	Зберігати правильну
рук вперед			поставу
3)	В. п. *- руки вперед; 1 — випад	8—10 разів
правою ногою вперед, ривок руками
назад; 2 — В. п.; 3—4 — те ж саме іншою
ногою
4)	В. п. — руки в сторони; 1 — поворот	10—12 разів
тулуба праворуч; 2 — те ж саме ліворуч

Фізкультхвилинка — це короткочасне заняття фізичними вправами. Вона є активним відпочинком, який проводиться на загальноосвітніх уроках та на самопідготовках, щоб зменшити втому учнів, активувати їх увагу та підвищити здатність до сприйняття навчального матеріалу.

Комплекс фізкультхвилинки включає 3—4 вправи для рук, тулуба, ніг, що не вимагають складної координації, зручні для проведення в класі. Рухи за своїм напрямком повинні бути протилежні тим, які властиві дітям під час уроку (вимушене під час навчальної роботи згинання тазостегнового і колінного суставів, спини, зведення плечей, нахил голови вперед тощо). Вправи мають бути спрямовані на випрямлення ніг і тулуба, розведення плечей, піднімання голови, напруження м'язів, зведення пальців з подальшим їх розслабленням. Щоб вчасно попередити різку зміну працездатності дітей, на гімнастичні вправи необхідно витрачати 15— 17 хвилин від загального часу, відведеного на навчальні заняття, крім спортивної години. У залежності від видів навчальної діяльності заняття можна виконувати стоячи за партою, а також біля неї. Фізкультурні заняття тривалістю 2—3 хвилини дозволяють виконувати 3—4 вправи, кожна з яких повторюється 6—8 разів.

Основними вимогами до проведення занять фізичними вправами є чисте повітря в класі, чітке і правильне виконання рухів з дотриманням природного ритму дихання і збереженням правильної постави. Музичний супровід фізкультхвилинки є додатковим фактором ефективного відпочинку дітей, джерелом позитивних емоцій,

а   у поєднанні з рухами — ефективним засобом підвищення працездатності. Бажано, щоб протягом кожного тижня застосовувалось два комплекси вправ, оскільки залежно від характеру роботи буде виконуватись той чи інший набір вправ. Для підвищення цікавості дітей до цього виду фізкультурно-оздоровчої роботи доцільно кожного тижня змінювати музику і частково урізноманітнювати набір фізкультхвилинок одною-двома новими вправами, або запропонувати ті самі вправи, але з іншими вихідними положеннями.

На 20-ій хвилинці самопідготовки (або коли у дітей з'являються ознаки втоми) вихователь пропонує дітям відкласти роботу і підготуватися до виконання вправ: розстебнути ґудзики на комірцях, підвестись, стати біля парти і приготуватись до фізкультхвилинки.

Переконавшись, що всі діти готові, вчитель умикає музику і подає команду розпочати виконання першої вправи, потім другої, третьої та ін.

Діти виконують рухи під віршовану фізкультхвилинку, яку промовляє вчитель або призначений ним учень. При цьому вихователь разом із дітьми робить по одному-два рухи кожної вправи, а надалі слідкує, як учні виконують ці вправи..